1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

в’язи

В’я́зи, -зів, -зам, -зами

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. в’язи — В’Я́ЗИ, ів, мн., розм. Тильна частина шиї; шийні хребці. Кайдашиха вхопила його [півня], скрутила йому в’язи, потім дорізала (Н.-Лев., II, 1956, 372); Гриця зболіли в’язи, бо дуже невигідно лежав: плечі на подушці, а голова скривлена під стіною (Март. Словник української мови в 11 томах