гаденя
Гаденя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та, -ня́т
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаденя — гаденя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- гаденя — -яти, с. 1》 Маля гада (у 1 знач.). 2》 перен., зневажл. Про злу, підступну молоду людину. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаденя — ГАДЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля гада (у 1 знач.). На землі розлазилися малі гаденята (А. Чайковський); Непрозорою тьмою покрилася вся земля, а може, під цю хвилю всі на ній заснули, і в темряві трісло [тріснуло] одне з гадючих яєць... Словник української мови у 20 томах
- гаденя — ГАДЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля гада (у 1 знач.). 2. перен., зневажл. Про злу, підступну молоду людину. Один [кріпак] і впав. Кров йому аж ллє, посинів увесь, лежить, а це гаденя, Свенціцький, нагаєм його (Тулуб, Людолови, I, 1957, 48)... Словник української мови в 11 томах