галичанин
Галича́нин, -нина; -ча́ни, -ча́н
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галичанин — галича́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- галичанин — див. галичани. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галичанин — ГАЛИЧА́НИН див. галича́ни. Словник української мови у 20 томах
- ГАЛИЧАНИН — • "ГАЛИЧАНИН" - наук.-художній журнал, додаток до газ. "Слово". Виходив у Львові 1867 — 70 за ред. Б. Дідицького. Друкував статті з питань історії, етнографії, культури, літ. хроніку, бібліогр. нотатки, нові твори укр. письменників, переклади із зарубіж. Українська літературна енциклопедія
- галичанин — ГАЛИЧА́НИН див. галича́ни. Словник української мови в 11 томах
- галичанин — Галичанин, -на м. Житель Галиціи. Желех. Словник української мови Грінченка