галичанин

Галичанин, -на

м. Житель Галиціи. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галичанин — галича́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. галичанин — див. галичани. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галичанин — ГАЛИЧА́НИН див. галича́ни. Словник української мови у 20 томах
  4. ГАЛИЧАНИН — • "ГАЛИЧАНИН" - наук.-художній журнал, додаток до газ. "Слово". Виходив у Львові 1867 — 70 за ред. Б. Дідицького. Друкував статті з питань історії, етнографії, культури, літ. хроніку, бібліогр. нотатки, нові твори укр. письменників, переклади із зарубіж. Українська літературна енциклопедія
  5. галичанин — Галича́нин, -нина; -ча́ни, -ча́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. галичанин — ГАЛИЧА́НИН див. галича́ни. Словник української мови в 11 томах