генералісимус
Генералі́симус, -са, -сові (лат.)
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- генералісимус — генералі́симус іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- генералісимус — -а, ч. Найвище військове звання, яке присвоювалося полководцям за особливі воєнні заслуги, а також особа, якій присвоєно це звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- генералісимус — ГЕНЕРАЛІ́СИМУС, а, ч. Найвище військове звання у збройних силах деяких країн, а також особа з цим званням. – Товаришу генералісимусе! – знову глянув на таємничий кожух урочистий Дузь і понизивши голос, перейшов на шепіт. Словник української мови у 20 томах
- генералісимус — генералі́симус (від лат. generalissimus – найзагальніший) найвище військове звання в збройних силах ряду країн. Словник іншомовних слів Мельничука
- генералісимус — ГЕНЕРАЛІ́СИМУС, а, ч. Найвище військове звання, яке присвоюється полководцям за особливі воєнні заслуги, а також особа, якій присвоєно це звання. Словник української мови в 11 томах