гигикання
Гиги́кання, -ння, -нню, -нням
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гигикання — гиги́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- гигикання — -я, с., розм. Дія за знач. гигикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гигикання — ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати. Парубки запалили в Хрещатому Яру, над самою річкою, ще більше вогнище .. Знявся несамовитий вереск, і виляск, і басовите гигикання (І. Білик); Ян подивився на Марка впритул і нервово гигикнув. Словник української мови у 20 томах
- гигикання — див. сміх Словник синонімів Вусика
- гигикання — ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати. Словник української мови в 11 томах