гигикання

Гиги́кання, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гигикання — гиги́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гигикання — -я, с., розм. Дія за знач. гигикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гигикання — ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати. Парубки запалили в Хрещатому Яру, над самою річкою, ще більше вогнище .. Знявся несамовитий вереск, і виляск, і басовите гигикання (І. Білик); Ян подивився на Марка впритул і нервово гигикнув. Словник української мови у 20 томах
  4. гигикання — див. сміх Словник синонімів Вусика
  5. гигикання — ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати. Словник української мови в 11 томах