гигикання
гиги́кання
-я, с., розм.
Дія за знач. гигикати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гигикання — гиги́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- гигикання — ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати. Парубки запалили в Хрещатому Яру, над самою річкою, ще більше вогнище .. Знявся несамовитий вереск, і виляск, і басовите гигикання (І. Білик); Ян подивився на Марка впритул і нервово гигикнув. Словник української мови у 20 томах
- гигикання — див. сміх Словник синонімів Вусика
- гигикання — Гиги́кання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гигикання — ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати. Словник української мови в 11 томах