1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

гикавка

Ги́кавка і і́кавка, -ки, -ці

і́кавка і ги́кавка, -вки, -вці; -вки, -вок

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гикавка — ги́кавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. гикавка — ікавка, -и, ж. Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судомним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гикавка — ГИ́КАВКА, І́КАВКА, и, ж. Мимовільні вдихальні рухи, викликані судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Гикавка стискала їх [хлопців] горла (І. Словник української мови у 20 томах
  4. гикавка — ГИКА́ННЯ (ІКА́ННЯ) (уривчасті звуки, викликані мимовільними скороченнями діафрагми), ГИ́КАВКА (І́КАВКА), ЩИ́КАВКА діал. Не міг (Краньцовський) докінчити своєї мови, така сильна гикавка його напала (Лесь Мартович); Знов голос, страшніший від першого. Словник синонімів української мови
  5. гикавка — ГИ́КАВКА, І́КАВКА, и, ж. Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Гикавка стискала їх [хлопців] горла (Фр. Словник української мови в 11 томах
  6. гикавка — Гикавка, -ки ж. Икотка. Мил. М. 9. Грин. ІІ. 41. Словник української мови Грінченка