гикавка
ГИКА́ННЯ (ІКА́ННЯ) (уривчасті звуки, викликані мимовільними скороченнями діафрагми), ГИ́КАВКА (І́КАВКА), ЩИ́КАВКА діал. Не міг (Краньцовський) докінчити своєї мови, така сильна гикавка його напала (Лесь Мартович); Знов голос, страшніший від першого. Зразу ніби початок якоїсь глибокої і болючої щикавки, а потому кашель (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гикавка — ги́кавка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гикавка — ікавка, -и, ж. Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судомним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гикавка — ГИ́КАВКА, І́КАВКА, и, ж. Мимовільні вдихальні рухи, викликані судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Гикавка стискала їх [хлопців] горла (І. Словник української мови у 20 томах
- гикавка — Ги́кавка і і́кавка, -ки, -ці і́кавка і ги́кавка, -вки, -вці; -вки, -вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гикавка — ГИ́КАВКА, І́КАВКА, и, ж. Мимовільні вдихувальні рухи, що викликаються судорожним скороченням діафрагми, а також короткі уривчасті звуки, що їх супроводять. Гикавка стискала їх [хлопців] горла (Фр. Словник української мови в 11 томах
- гикавка — Гикавка, -ки ж. Икотка. Мил. М. 9. Грин. ІІ. 41. Словник української мови Грінченка