гоготати

Гогота́ти, гогочу́, гого́чеш, гого́чуть і гоготі́ти, гогочу́, гоготи́ш, гоготя́ть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоготати — гогота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гоготати — -очу, -очеш і гоготіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Видавати сильні глухі переривчасті звуки (про грім, полум'я і т. ін.). 2》 Видавати звуки, схожі на "го-го" (про гусей). 3》 розм. Голосно, нестримно сміятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гоготати — ГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Видавати сильні глухі переривчасті звуки (про грім, полум'я і т. ін.). Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає (Т. Шевченко); Тільки тепер почув [Саїд], як гоготів .. Словник української мови у 20 томах
  4. гоготати — див. горіти; густи; кричати Словник синонімів Вусика
  5. гоготати — ГЕ́ГАТИ (видавати звуки, властиві гусям), ГЕГОТА́ТИ (ГЕГОТІ́ТИ) підсил., ГЕГЕ́КАТИ, ГЕ́ЛГАТИ, ГЕЛГОТА́ТИ (ГЕЛГОТІ́ТИ) підсил., ГЕЛКОТА́ТИ (ГЕЛКОТІ́ТИ) підсил., ГОГОТА́ТИ (ГОГОТІ́ТИ) підсил., ГЕРГОТА́ТИ (ГЕРГОТІ́ТИ) підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  6. гоготати — ГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Видавати сильні глухі переривчасті звуки (про грім, полум’я і т. ін.). Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає (Шевч.. 1, 1951, 113); Тільки тепер почув [Саїд], як гоготів.. Словник української мови в 11 томах