1. Словник української мови у 20 томах

гоготати

ГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.

1. Видавати сильні глухі переривчасті звуки (про грім, полум'я і т. ін.).

Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає (Т. Шевченко);

Тільки тепер почув [Саїд], як гоготів .. водоспад (Іван Ле);

У червонястому відсвіті печі, де вже гоготав огонь, доччині очі горіли, як дві жарини (О. Забужко).

2. Видавати звуки, схожі на “го-го” (про гусей); ґеґекати.

Гуси під небом почнуть гоготіти (Я. Щоголів);

Скільки клопоту в бабусі: Кури, пави, утки, гуси... Ті гогочуть, ті голосять – У бабусі їсти просять (М. Шпак).

3. розм. Голосно, нестримно сміятися.

Мов мурашня, копошиться людська маса, вигукує круті слова, гогоче (М. Чабанівський);

Пани професори про щось довго сперечались, не слухаючи і перебиваючи один одного: Іваницький тихо, замріяно, зі скаргою, крізь сльози, – Турчинович бурхливо, гогочучи (П. Колесник);

Тесля, взявши руки в боки, нестримно гоготів, аж вигинаючись, відкидаючись усім тулубом (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоготати — гогота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гоготати — -очу, -очеш і гоготіти, -очу, -отиш, недок. 1》 Видавати сильні глухі переривчасті звуки (про грім, полум'я і т. ін.). 2》 Видавати звуки, схожі на "го-го" (про гусей). 3》 розм. Голосно, нестримно сміятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гоготати — див. горіти; густи; кричати Словник синонімів Вусика
  4. гоготати — ГЕ́ГАТИ (видавати звуки, властиві гусям), ГЕГОТА́ТИ (ГЕГОТІ́ТИ) підсил., ГЕГЕ́КАТИ, ГЕ́ЛГАТИ, ГЕЛГОТА́ТИ (ГЕЛГОТІ́ТИ) підсил., ГЕЛКОТА́ТИ (ГЕЛКОТІ́ТИ) підсил., ГОГОТА́ТИ (ГОГОТІ́ТИ) підсил., ГЕРГОТА́ТИ (ГЕРГОТІ́ТИ) підсил. — Док. Словник синонімів української мови
  5. гоготати — Гогота́ти, гогочу́, гого́чеш, гого́чуть і гоготі́ти, гогочу́, гоготи́ш, гоготя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гоготати — ГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Видавати сильні глухі переривчасті звуки (про грім, полум’я і т. ін.). Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає (Шевч.. 1, 1951, 113); Тільки тепер почув [Саїд], як гоготів.. Словник української мови в 11 томах