господарство

Господа́рство, -ва, -ву; -да́рства, -да́рств

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господарство — господа́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. господарство — г. ґаздівство, господарка, зап. хазяйство; (народнє) економіка, господарювання; (сільське) виробництво; (цеху) обладнання; (своє) власність; (селянське) ферма, фарма, обійстя, двір. Словник синонімів Караванського
  3. господарство — -а, с. 1》 Сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу; спосіб виробництва. 2》 Все, що складає виробництво, служить виробництву; економіка. 3》 Галузь якого-небудь виду виробництва; виробнича одиниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. господарство — ГОСПОДА́РСТВО, а, с. 1. Сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу; спосіб виробництва. Кріпосне господарство стало пристосовуватися до ринку, що розвивався в XVII ст. (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. господарство — господа́рство 1. → господарка 2. ірон. чоловічі статеві органи (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. господарство — В господарстві, як у млині, все щось туркоче. Все трапляється щось направити. Господарство то рогате то чубате й тяжко йому раду дати. В господарстві багато роботи. Привикай до господарства з молоду, то на старість не зазнаєш голоду. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. господарство — Держава Словник застарілих та маловживаних слів
  8. господарство — ГОСПОДА́РСТВО (господарська діяльність), ГОСПОДАРЮВА́ННЯ, ХАЗЯ́ЙСТВО, ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, ГОСПОДА́РКА зах.; ГА́ЗДІ́ВСТВО діал., ГАЗДУВА́ННЯ діал. (перев. сільськогосподарська діяльність). — Треба купить то сього, то того для господарства (І. Словник синонімів української мови
  9. господарство — ГОСПОДА́РСТВО, а, с. 1. Сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу; спосіб виробництва. Таке господарство, яке виробляє все, що йому потрібно, майже нічого не купує і не продає, називається натуральним господарством (Іст. Словник української мови в 11 томах
  10. господарство — рос. хозяйство сукупність природних матеріалізованих, створених людиною засобів для відтворення виробництва, створення умов і засобів життєзабезпечення людей. Eкономічна енциклопедія
  11. господарство — Господарство, -ва с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. Ном. № 10108. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. Ном. № 10100. Словник української мови Грінченка