господарник
Господа́рник, -ка; -ники, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- господарник — господа́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- господарник — -а, ч. Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства. || розм. Той, хто відає господарством якого-небудь підприємства, якоїсь установи, організації тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- господарник — ГОСПОДА́РНИК, а, ч. Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства. – Він займав посаду одного з заступників крупного діяча – господарника обласного масштабу (О. Словник української мови у 20 томах
- господарник — ГОСПОДА́РНИК, а, ч. Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства. З середовища робітників вийшло багато талановитих організаторів... Словник української мови в 11 томах