господарник

господа́рник

-а, ч.

Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства.

|| розм. Той, хто відає господарством якого-небудь підприємства, якоїсь установи, організації тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господарник — господа́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. господарник — ГОСПОДА́РНИК, а, ч. Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства. – Він займав посаду одного з заступників крупного діяча – господарника обласного масштабу (О. Словник української мови у 20 томах
  3. господарник — Господа́рник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. господарник — ГОСПОДА́РНИК, а, ч. Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства. З середовища робітників вийшло багато талановитих організаторів... Словник української мови в 11 томах