господарство

ГОСПОДА́РСТВО, а, с.

1. Сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу; спосіб виробництва.

Кріпосне господарство стало пристосовуватися до ринку, що розвивався в XVII ст. (з навч. літ.).

2. Все, що складає виробництво, служить виробництву; економіка.

Селі завдають великих збитків населенню і народному господарству (з наук.-попул. літ.);

Зарубіжні спеціалісти бажають переконатись, що ресурсні запаси, інфраструктура господарства, потенціал кадрів України відповідають міжнародним вимогам (з газ.).

3. Галузь якого-небудь виду виробництва; виробнича одиниця.

Рибне господарство відіграє важливу роль у забезпеченні населення продовольством (з мови документів).

4. Обладнання, інвентар, будівлі і т. ін. якого-небудь виробництва або виробничої одиниці.

Ходили ми .. по відбудованій домні.., бачили рудний двір, підйомник, складне цехове господарство (Остап Вишня);

Там, дома, довелося залишити все господарство на повнім ходу, скотинку, хату, садок (Г. Хоткевич);

Угледів [Колодуб] зоддалеки [здалеку], край села, парникове господарство, напнуті пластиком розкидисті, ангароподібні теплиці (Ю. Бедзик);

// розм. Сукупність предметів, речей, належних кому-небудь.

Він повільно озирався довкола, примічаючи коло бліндажа все своє господарство (В. Кучер).

5. Сільськогосподарська виробнича одиниця із знаряддями і засобами виробництва, з ділянкою землі, худобою і т. ін.

– На власному досвіді переконаєтесь, .. що хазяйнувати по-старому в дрібних господарствах не можна (А. Головко);

Під боком у промислового міста намули такі пропадають .. Коли будуть тут приміські господарства – овочеві бази баклажанами заб'ємо... (О. Гончар);

Фермерське господарство.

6. Виробнича, фінансова і т. ін. сторона побуту.

Тепер мачусі самій доводилось поратись і на полі, і в домашньому господарстві (А. Головко).

По́ратися (бі́гати і т. ін.) по хазя́йству (по господа́рству) див. по́ратися.

△ (1) Во́дне господа́рство – галузь народного господарства, що відає використанням водних ресурсів для електрифікації, судноплавства, меліорації і т. ін.

Державний облік та аналіз стану водокористування здійснюють завдяки поданню водокористувачами звітів до державних органів водного господарства (з мови документів);

(2) Комуна́льне господа́рство – господарство, яке вирішує житлові проблеми, представлене сукупністю господарських підприємств, організацій та установ, що задовольняють побутові потреби міського населення (житлове будівництво, енергомережу, водопостачання, транспорт і т. ін.).

Життя сучасного міста немислиме без складного комунального господарства (з наук.-попул. літ.);

(3) Напівнатура́льне господа́рство, екон. – господарство, зайняте виробництвом продуктів як для власного споживання, так і для ринкового обміну.

На користь того, що населення Херсона вело напівнатуральне господарство в XII–XІII ст., красномовно свідчать археологічні знахідки (з наук. літ.);

(4) Наро́дне господа́рство, екон. – історично зумовлена сукупність галузей виробництва певної країни, взаємопов'язаних між собою поділом праці.

На сучасному етапі розвитку української держави потреби народного господарства ставлять нові завдання до підготування кваліфікованих конкурентноспроможних робітників із високим рівнем загальноосвітньої і професійної освіти (з наук. літ.);

Мокієві предки або мазали колеса в колективних походах, або принаймні робили мазниці й квачі, себто ті речі, що й тепер у народному господарстві корисніші, ніж, скажімо, губна помада (М. Куліш);

(5) Натура́льне господа́рство – господарство, яке виробляє продукти для власного споживання, а не для ринкового обміну.

Протягом багатьох віків натурального господарства українське село виробило стійкі традиції в домашньому побуті, які змінювались дуже повільно (з наук.-попул. літ.);

Щоб підтримати своє натуральне господарство, батько ще наймався в підводчики та смолярував (О. Довженко);

(6) Сільське́ господа́рство – галузь народного господарства, що охоплює різні види рослинництва, тваринництва.

Співробітник Міністерства сільського господарства зоотехнік Сагайдак уже кілька годин сидів за столом, приводячи до ладу свої нотатки (С. Добровольський);

Його [Гальванеску] реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господарство — господа́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. господарство — г. ґаздівство, господарка, зап. хазяйство; (народнє) економіка, господарювання; (сільське) виробництво; (цеху) обладнання; (своє) власність; (селянське) ферма, фарма, обійстя, двір. Словник синонімів Караванського
  3. господарство — -а, с. 1》 Сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу; спосіб виробництва. 2》 Все, що складає виробництво, служить виробництву; економіка. 3》 Галузь якого-небудь виду виробництва; виробнича одиниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. господарство — господа́рство 1. → господарка 2. ірон. чоловічі статеві органи (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. господарство — В господарстві, як у млині, все щось туркоче. Все трапляється щось направити. Господарство то рогате то чубате й тяжко йому раду дати. В господарстві багато роботи. Привикай до господарства з молоду, то на старість не зазнаєш голоду. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. господарство — Держава Словник застарілих та маловживаних слів
  7. господарство — ГОСПОДА́РСТВО (господарська діяльність), ГОСПОДАРЮВА́ННЯ, ХАЗЯ́ЙСТВО, ХАЗЯЙНУВА́ННЯ, ГОСПОДА́РКА зах.; ГА́ЗДІ́ВСТВО діал., ГАЗДУВА́ННЯ діал. (перев. сільськогосподарська діяльність). — Треба купить то сього, то того для господарства (І. Словник синонімів української мови
  8. господарство — Господа́рство, -ва, -ву; -да́рства, -да́рств Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. господарство — ГОСПОДА́РСТВО, а, с. 1. Сукупність виробничих відносин того чи іншого суспільного укладу; спосіб виробництва. Таке господарство, яке виробляє все, що йому потрібно, майже нічого не купує і не продає, називається натуральним господарством (Іст. Словник української мови в 11 томах
  10. господарство — рос. хозяйство сукупність природних матеріалізованих, створених людиною засобів для відтворення виробництва, створення умов і засобів життєзабезпечення людей. Eкономічна енциклопедія
  11. господарство — Господарство, -ва с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. Ном. № 10108. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. Ном. № 10100. Словник української мови Грінченка