господарський

ГОСПОДА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до господарства (у 2 знач.).

Наші господарські можливості полягають у тому, що країна має величезний економічний потенціал (з публіц. літ.);

Господарське життя Афін у середині V століття до н. е. дуже пожвавішало (з навч. літ.);

// Який відає господарством якої-небудь установи, організації.

Щодо господарської частини нашої організації, то тут стараннями Івана Федоровича завжди панував лад (із журн.).

2. Стос. до ведення господарства (у 3–6 знач.).

Лице в Онисі стемніло, зчорніло й зсохлось од роботи, од недоспаних ночей, од господарського клопоту (І. Нечуй-Левицький);

Пан... занурився в складні господарські обрахунки (З. Тулуб).

3. Який стосується предметів домашнього господарства або використовується в домашньому господарстві.

Двір був великий, порослий травою, на ньому хліви, комори, різні господарські прибудинки [прибудови] (Леся Українка);

Вдома продавалися господарські здобутки, як: набіл, овочі, мед і т. ін (О. Кобилянська).

4. Пов'язаний з використанням у господарстві (у 2 знач.).

Господарське освоєння обводнювально-зрошувальної системи дасть змогу набагато збільшити виробництво сільськогосподарської продукції з кожних 100 гектарів зрошуваних земель (з наук.-попул. літ.);

// Який ґрунтується на правильному веденні господарства; економічний, раціональний.

Працелюбністю, господарським підходом до великих і малих заводських турбот, чуйністю і увагою до людей заслужив він визнання і довіру колективу (з газ.).

5. Який добре веде своє або доручене йому господарство, дбає про нього, дотримується економії (про людину).

За чотири роки збиткова ферма, під умілою рукою господарського керівника Микити Олександровича, стала однією з найкращих у цілому регіоні (з газ.);

// Власт. такій людині, притаманний їй.

Робітники зупинились: їм стало жаль молдувана [молдованина]. Господарське серце зрозуміло весь трагізм ситуації (М. Коцюбинський);

Дівчина-інженер господарським оком оглянула нескладне майно вишки (О. Донченко).

ГОСПО́ДАРСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до госпо́дар 2.

– Дивись – наче господарський син, а служить! – Дивно мені (Панас Мирний);

Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок (Леся Українка);

// Належний господарю.

– І трохи не шкодують [кріпаки] господарського добра (Панас Мирний);

// Власт. господарю (у 1 знач.).

Увіходить Валя. Настя зразу ж кидає дзеркальце, набирає господарського вигляду (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господарський — госпо́дарський прикметник від: госпо́дар господа́рський прикметник від: господа́рство Орфографічний словник української мови
  2. господарський — [господарс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. господарський — I господ`арський-а, -е. 1》 Стос. до господарства (у 2 знач.). || Який відає господарством якої-небудь установи, організації. Господарська частина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. господарський — ГОСПОДА́РСЬКИЙ (пов'язаний із веденням господарства), ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ. — Маруся в мене всю господарську роботу робить (І. Нечуй-Левицький); Люди були такі спокійні, наче прийшли порадитись тільки в звичайних хазяйських справах (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  5. господарський — Господа́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. господарський — ГОСПО́ДАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до госпо́дар 2. — Дивись — наче господарський син, а служить! — Дивно мені (Мирний, І, 1954, 80); Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок (Л. Укр., III, 1952, 478); // Належний господарю. Словник української мови в 11 томах
  7. господарський — Господарський, -а, -е Принадлежащій хозяину, владѣльцу, хозяйскій. Наймит.... каже: «десь господарські воли зайшли». Ном. № 14052. Я, дурню, господарську роботу робила. Чуб. V. 1067. Словник української мови Грінченка