господарський

госпо́дарський

[господарс'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господарський — госпо́дарський прикметник від: госпо́дар господа́рський прикметник від: господа́рство Орфографічний словник української мови
  2. господарський — I господ`арський-а, -е. 1》 Стос. до господарства (у 2 знач.). || Який відає господарством якої-небудь установи, організації. Господарська частина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. господарський — ГОСПОДА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до господарства (у 2 знач.). Наші господарські можливості полягають у тому, що країна має величезний економічний потенціал (з публіц. літ.); Господарське життя Афін у середині V століття до н. е. дуже пожвавішало (з навч. Словник української мови у 20 томах
  4. господарський — ГОСПОДА́РСЬКИЙ (пов'язаний із веденням господарства), ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ. — Маруся в мене всю господарську роботу робить (І. Нечуй-Левицький); Люди були такі спокійні, наче прийшли порадитись тільки в звичайних хазяйських справах (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  5. господарський — Господа́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. господарський — ГОСПО́ДАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до госпо́дар 2. — Дивись — наче господарський син, а служить! — Дивно мені (Мирний, І, 1954, 80); Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок (Л. Укр., III, 1952, 478); // Належний господарю. Словник української мови в 11 томах
  7. господарський — Господарський, -а, -е Принадлежащій хозяину, владѣльцу, хозяйскій. Наймит.... каже: «десь господарські воли зайшли». Ном. № 14052. Я, дурню, господарську роботу робила. Чуб. V. 1067. Словник української мови Грінченка