господарський

ГОСПО́ДАРСЬКИЙ, а, е. Прикм. до госпо́дар 2.

— Дивись — наче господарський син, а служить! — Дивно мені (Мирний, І, 1954, 80);

Вона дівчина бідна, але завжди вбирається краще від господарських дочок (Л. Укр., III, 1952, 478);

// Належний господарю.

— Ще мало того світла.., — думав він,— ще й вони [кріпаки] освітили. 1 трохи не шкодують господарського добра (Мирний, IV, 1955,164);

// Власт. господарю (у 1 знач.).

Увіходить Валя. Настя зразу ж кидає дзеркальце, набирає господарського вигляду (Вас., III, 1960, 321).

ГОСПОДА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до господарства (у 2 знач.).

Господарське життя Афін в середині V століття до н. е. дуже пожвавішало (Іст. стар. світу, 1957, 113);

Відмінна традиція квітне між колгоспами — звітувати один перед одним на кінець господарського року (Ю. Янов., І, 1954, 68);

// Який відає господарством якої-небудь установи, організації.

Господарська частина.

2. Стос. до ведення господарства (у 3-6 знач.).

Лице в Онисі стемніло, зчорніло й зсохлось од роботи, од недоспаних ночей, од господарського клопоту (Н.-Лев., III, 1956, 177);

Тут пан… занурився в складні господарські обрахунки (Тулуб, Людолови, І, 1957, 27).

∆ Господа́рський розраху́нок — метод планового ведення соціалістичного господарства на основі самооплати.

Як метод планового керівництва господарський розрахунок почав впроваджуватись з періоду нової економічної політики (Колг. Укр., 11, 1956, 3).

3. Стос. до предметів домашнього господарства або який використовується в домашньому господарстві.

Двір був великий, порослий травою, на ньому хліви, комори, різні господарські прибудинки (Л. Укр., III, 1952, 574);

Вдома продавалися господарські здобутки, як: набіл, овочі, мед і т. ін. (Коб., III, 1956, 298).

4. Пов’язаний з використанням у господарстві (у 2 знач.).

Господарське освоєння обводнювально-зрошувальної системи дасть змогу набагато збільшити виробництво сільськогосподарської продукції з кожних 100 гектарів зрошуваних земель (Наука.., 2, 1957, 7);

// Який грунтується на правильному веденні господарства; економічний, раціональний.

5. Який добре веде своє або доручене йому господарство, дбає про нього, дотримується економії (про людину);

// Власт. такій людині.

Дівчина-інженер господарським оком оглянула нескладне майно вишки (Донч., II, 1956, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господарський — госпо́дарський прикметник від: госпо́дар господа́рський прикметник від: господа́рство Орфографічний словник української мови
  2. господарський — [господарс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. господарський — I господ`арський-а, -е. 1》 Стос. до господарства (у 2 знач.). || Який відає господарством якої-небудь установи, організації. Господарська частина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. господарський — ГОСПОДА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до господарства (у 2 знач.). Наші господарські можливості полягають у тому, що країна має величезний економічний потенціал (з публіц. літ.); Господарське життя Афін у середині V століття до н. е. дуже пожвавішало (з навч. Словник української мови у 20 томах
  5. господарський — ГОСПОДА́РСЬКИЙ (пов'язаний із веденням господарства), ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ. — Маруся в мене всю господарську роботу робить (І. Нечуй-Левицький); Люди були такі спокійні, наче прийшли порадитись тільки в звичайних хазяйських справах (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  6. господарський — Господа́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. господарський — Господарський, -а, -е Принадлежащій хозяину, владѣльцу, хозяйскій. Наймит.... каже: «десь господарські воли зайшли». Ном. № 14052. Я, дурню, господарську роботу робила. Чуб. V. 1067. Словник української мови Грінченка