грюкнути

Значення в інших словниках

1. грюкнути — грю́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. грюкнути — -ну, -неш, док. чим і без додатка. Однокр. до грюкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грюкнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
4. грюкнути — ГРЮ́КНУТИ, ну, неш, док. чим і без додатка. Однокр. до грю́кати. Вона грюкнула дверима й увійшла до себе в хатину (Мирний, 1, 1954, 297); В Хомашиному дворі грюкнули засуви (Чорн., Визвол. земля, 1959, 76); Вій так грюкнув кулаком об стіл, що тарілки підлетіли вгору (Дмит., Розлука, 1957, 258). Словник української мови в 11 томах
5. грюкнути — Грюкнути, -ну, -неш гл. Однокр. в. отъ грюкати. Стукнуть, грохнуть. Стукнули-грюкнули, мов в великий дзвін. н. п. Словник української мови Грінченка