грюкнути
грю́кнути
-ну, -неш, док. чим і без додатка.
Однокр. до грюкати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грюкнути — грю́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- грюкнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- грюкнути — Грю́кнути, -кну, -кнеш, -кне Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- грюкнути — ГРЮ́КНУТИ, ну, неш, док. чим і без додатка. Однокр. до грю́кати. Вона грюкнула дверима й увійшла до себе в хатину (Мирний, 1, 1954, 297); В Хомашиному дворі грюкнули засуви (Чорн., Визвол. земля, 1959, 76); Вій так грюкнув кулаком об стіл, що тарілки підлетіли вгору (Дмит., Розлука, 1957, 258). Словник української мови в 11 томах
- грюкнути — Грюкнути, -ну, -неш гл. Однокр. в. отъ грюкати. Стукнуть, грохнуть. Стукнули-грюкнули, мов в великий дзвін. н. п. Словник української мови Грінченка