1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

гіллячка

Гілля́чка, -чки, -чці; -ля́чки́, -чо́к

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіллячка — гілля́чка іменник жіночого роду від: гілка * Але: дві, три, чотири гілля́чки Орфографічний словник української мови
  2. гіллячка — -и, ж. Зменш.-пестл. до гілляка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гіллячка — ГІЛЛЯ́ЧКА, и, ж. Зменш. до гілля́ка. Горою цвіт синій і жовтий укривав кожду гіллячку дрібними човенцями в повздовжні рядочки (Л. Мартович); Соломія вхопила за гіллячки, Остап придержав пліт – і обоє вискочили на берег, втомлені й мокрі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. гіллячка — див. гілка Словник синонімів Вусика
  5. гіллячка — ГІЛЬЦЕ́ (весільне дерево), ГІ́ЛЛЯЧКО, ВИЛЬЦЕ́ (ВІЛЬЦЕ́). Весілля першого дня — ото тільки весілля! І небагато п'ють, і молода сидить на посаді з дружками, і дружки співають, і на столі гільце та коровай (І. Словник синонімів української мови
  6. гіллячка — ГІЛЛЯ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до гілля́ка. На самий верх на гіллячці Стала.. в серце коле! Подивилась на всі боки Та й лізе додолу (Шевч., І, 1951, 6); Огонь, весело потріскуючи, скакав по сухих соснових гіллячках (Коз., Зол. Словник української мови в 11 томах
  7. гіллячка — Гіллячка, -ки ж. ум. отъ і. гілля. Словник української мови Грінченка