1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

дарчий

Да́рчий, -ча, -че

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дарчий — да́рчий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. дарчий — -а, -е, розм. Той, що дарується. || Такий, яким засвідчується дарування чого-небудь. Дарча грамота; Дарчий лист і т. ін. — документ про дарування майна і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дарчий — див. даровий Словник чужослів Павло Штепа
  4. дарчий — ДА́РЧИЙ, а, е, розм. Той, що дарується. Як повідомляла газета «Більшовик» .. 1919 р., «селяни дружно везуть дарчий хліб для Леніна і Москви» (Іст. УРСР, II, 1957, 153); // Такий, яким засвідчується дарування чого-небудь. Словник української мови в 11 томах