дарчий
да́рчий
прикметник
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дарчий — -а, -е, розм. Той, що дарується. || Такий, яким засвідчується дарування чого-небудь. Дарча грамота; Дарчий лист і т. ін. — документ про дарування майна і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дарчий — див. даровий Словник чужослів Павло Штепа
- дарчий — Да́рчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дарчий — ДА́РЧИЙ, а, е, розм. Той, що дарується. Як повідомляла газета «Більшовик» .. 1919 р., «селяни дружно везуть дарчий хліб для Леніна і Москви» (Іст. УРСР, II, 1957, 153); // Такий, яким засвідчується дарування чого-небудь. Словник української мови в 11 томах