датувати
Датува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- датувати — датува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- датувати — [датуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- датувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Ставити дату на чому-небудь. || Установлювати дату якої-небудь події, документа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- датувати — ДАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Ставити дату на чому-небудь. 10 вересня датовано останню радіограму від капітана «Лахтака» (Трубл., І, 1955, 309); // Установлювати дату якої-небудь події, документа. Словник української мови в 11 томах
- датувати — Датува́ти, -ту́ю, -єш гл. Датировать. Словник української мови Грінченка