датувати

датува́ти

-ую, -уєш, недок. і док., перех.

Ставити дату на чому-небудь.

|| Установлювати дату якої-небудь події, документа.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. датувати — датува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. датувати — [датуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. датувати — Датува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. датувати — ДАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Ставити дату на чому-небудь. 10 вересня датовано останню радіограму від капітана «Лахтака» (Трубл., І, 1955, 309); // Установлювати дату якої-небудь події, документа. Словник української мови в 11 томах
  5. датувати — Датува́ти, -ту́ю, -єш гл. Датировать. Словник української мови Грінченка