двигонути

Двигону́ти, -гону́, -гоне́ш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двигонути — двигону́ти дієслово доконаного виду фам. Орфографічний словник української мови
  2. двигонути — -ну, -неш, док., перех. і без додатка, однокр., фам. 1》 Підсил. до двигнути 3). 2》 перен., фам. Збудувати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двигонути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. двигонути — ДВИГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка, однокр., фам. 1. Підсил. до двигну́ти 3. Хтось так сильно двигонув пана Демида під лікоть, що меткий стрілець дав на цей раз хука (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах