двиготіння

Двиготі́ння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двиготіння — двиготі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. двиготіння — -я, с., розм. Дія за знач. двиготіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двиготіння — ДВИГОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. двиготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Здалеку чути потужне двиготіння янгі-арицького сифона (Ле, Міжгір’я, 1953, 309). Словник української мови в 11 томах