двиготіння
двиготі́ння
-я, с., розм.
Дія за знач. двиготіти і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двиготіння — двиготі́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- двиготіння — Двиготі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- двиготіння — ДВИГОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. двиготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Здалеку чути потужне двиготіння янгі-арицького сифона (Ле, Міжгір’я, 1953, 309). Словник української мови в 11 томах