1. Орфографічний словник української мови

двиготіння

двиготі́ння

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двиготіння — -я, с., розм. Дія за знач. двиготіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. двиготіння — Двиготі́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. двиготіння — ДВИГОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. двиготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Здалеку чути потужне двиготіння янгі-арицького сифона (Ле, Міжгір’я, 1953, 309). Словник української мови в 11 томах