1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

двомовний

Двомо́вний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двомовний — двомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двомовний — -а, -е. Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами. Двомовне населення — населення, яке вільно розмовляє двома мовами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двомовний — ДВОМО́ВНИЙ, а, е. Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами. Словники.. допомагають великій справі розвитку та унормування літературної мови, а будучи словниками двомовними — українсько-російськими і російсько-українськими... Словник української мови в 11 томах