1. Великий тлумачний словник сучасної мови

двомовний

двомо́вний

-а, -е.

Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами.

Двомовне населення — населення, яке вільно розмовляє двома мовами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двомовний — двомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двомовний — Двомо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. двомовний — ДВОМО́ВНИЙ, а, е. Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами. Словники.. допомагають великій справі розвитку та унормування літературної мови, а будучи словниками двомовними — українсько-російськими і російсько-українськими... Словник української мови в 11 томах