1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

двоїна

Двоїна́, -ни́, -ні́, -но́ю

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоїна — двоїна́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. двоїна — -и, ж. Граматична категорія (форма) числа, властива деяким давнім мовам, яка вказує на те, що йдеться про два предмети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двоїна — ДВОЇНА́, и́, ж. Граматична категорія (форма) числа, властива деяким давнім мовам, яка вказує на те, що йдеться про два предмети. Діюча в старій мові форма двоїни на означення двох або парних предметів, рідше трьох чи чотирьох, відмерла (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 306). Словник української мови в 11 томах