двоїна

двоїна́

-и, ж.

Граматична категорія (форма) числа, властива деяким давнім мовам, яка вказує на те, що йдеться про два предмети.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоїна — двоїна́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. двоїна — Двоїна́, -ни́, -ні́, -но́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. двоїна — ДВОЇНА́, и́, ж. Граматична категорія (форма) числа, властива деяким давнім мовам, яка вказує на те, що йдеться про два предмети. Діюча в старій мові форма двоїни на означення двох або парних предметів, рідше трьох чи чотирьох, відмерла (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 306). Словник української мови в 11 томах