двоїння
двої́ння
-я, с.
Дія за знач. двоїти і стан за знач. двоїтися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двоїння — двої́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- двоїння — ДВОЇ́ННЯ, я, с. Дія за знач. двої́ти і стан за знач. двої́тися. Дитину, що захворіла на дифтерію, уражає також тимчасовий параліч очних м’язів (двоїння в очах) (Шк. гігієна, 1954, 309). ∆ Двої́ння па́ру — переорювання пару. Словник української мови в 11 томах