1. Орфографічний словник української мови

двоїння

двої́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двоїння — -я, с. Дія за знач. двоїти і стан за знач. двоїтися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. двоїння — ДВОЇ́ННЯ, я, с. Дія за знач. двої́ти і стан за знач. двої́тися. Дитину, що захворіла на дифтерію, уражає також тимчасовий параліч очних м’язів (двоїння в очах) (Шк. гігієна, 1954, 309). ∆ Двої́ння па́ру — переорювання пару. Словник української мови в 11 томах