двійка

Значення в інших словниках

1. двійка — дві́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. двійка — -и, ж. 1》 Назва цифри і числа 2. || розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 2 (трамвай, автобус і т. ін.). || розм. Кількість із двох одиниць. 2》 Оцінка успішності в навчанні, бал 2, що у п'ятибальній системі означає "незадовільно". Великий тлумачний словник сучасної мови
3. двійка — И, ч. Шприц на 2 см. Візьми собі двійку — тобі вистачить. Словник сучасного українського сленгу
4. двійка — 1 (-и) ж.; нарк. Шприц об'ємом два кубічні сантиметри. ПСУМС, 20. 2 син. незадовільна оцінка, двійка: коник, твікс, цвайка. Словник жарґонної лексики української мови
5. двійка — ДВІ́ЙКА (незадовільна оцінка успішності в навчанні), ДВА, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО невідм., ПОГА́НО невідм., ПА́РА розм. (перев. у шкільному жаргоні). На останньому контрольному диктанті він зробив аж одинадцять помилок і йому поставили двійку (О. Словник синонімів української мови
6. двійка — ДВІ́ЙКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 2; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 2 (трамвай, автобус і т. ін.); // розм. Кількість із двох одиниць. Словник української мови в 11 томах
7. двійка — Двійка, -ки ж. Двойка въ картахъ. Словник української мови Грінченка