двійка

дві́йка

-и, ж.

1》 Назва цифри і числа 2.

|| розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 2 (трамвай, автобус і т. ін.).

|| розм. Кількість із двох одиниць.

2》 Оцінка успішності в навчанні, бал 2, що у п'ятибальній системі означає "незадовільно".

3》 Гральна карта з двома знаками.

4》 Спортивний човен із двома веслярами.

5》 Про веслярів, що складають екіпаж такого човна.

6》 мисл. Здвоєний слід зайця, який повернувся попереднім своїм слідом.

7》 мисл. Дріб N2.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двійка — дві́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. двійка — И, ч. Шприц на 2 см. Візьми собі двійку — тобі вистачить. Словник сучасного українського сленгу
  3. двійка — 1 (-и) ж.; нарк. Шприц об'ємом два кубічні сантиметри. ПСУМС, 20. 2 син. незадовільна оцінка, двійка: коник, твікс, цвайка. Словник жарґонної лексики української мови
  4. двійка — ДВІ́ЙКА (незадовільна оцінка успішності в навчанні), ДВА, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО невідм., ПОГА́НО невідм., ПА́РА розм. (перев. у шкільному жаргоні). На останньому контрольному диктанті він зробив аж одинадцять помилок і йому поставили двійку (О. Словник синонімів української мови
  5. двійка — Дві́йка, -ки, -ці; дві́йки, дві́йок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. двійка — ДВІ́ЙКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 2; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 2 (трамвай, автобус і т. ін.); // розм. Кількість із двох одиниць. Словник української мови в 11 томах
  7. двійка — Двійка, -ки ж. Двойка въ картахъ. Словник української мови Грінченка