двічі

Дві́чі, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двічі — дві́чі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. двічі — пр., дворазово, двокроть, сов. двократно; (казати) два рази, повторно. Словник синонімів Караванського
  3. двічі — присл. 1》 Два рази. 2》 Взяти два рази (про множення). || рідко. У два рази. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. двічі — ДВІЧІ, присл. 1. Два рази. Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 164); Двічі на рік пишні квіти Та не процвітають; В життю [житті] літа найкращії Двічі не бувають (Леся Українка, I, 1951, 12)... Словник української мови в 11 томах