двічі
дві́чі
присл.
1》 Два рази.
2》 Взяти два рази (про множення).
|| рідко. У два рази.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двічі — дві́чі прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- двічі — пр., дворазово, двокроть, сов. двократно; (казати) два рази, повторно. Словник синонімів Караванського
- двічі — Дві́чі, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- двічі — ДВІЧІ, присл. 1. Два рази. Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 164); Двічі на рік пишні квіти Та не процвітають; В життю [житті] літа найкращії Двічі не бувають (Леся Українка, I, 1951, 12)... Словник української мови в 11 томах