дебютант
Дебюта́нт, -та; -та́нти, -тів
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дебютант — дебюта́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дебютант — -а, ч. Той, хто дебютує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дебютант — ПОЧАТКІ́ВЕЦЬ (особа, що починає працювати в якійсь галузі), ПОЧАТКУ́ЮЧИЙ рідко; ДЕБЮТА́НТ (перев. у творчих професіях). Взагалі ж перекладачам, особливо початківцям, треба раз назавжди запам'ятати, що робота перекладацька — почесна, але важка... Словник синонімів української мови
- дебютант — ДЕБЮТА́НТ, а, ч. Той, хто дебютує. Я веду роль, невміло, може, як дебютант, мучу себе і других і не можу спинитись (Коцюб., І, 1955, 264); Публіка з інтересом розглядала дебютанта (Ільч., Серце жде, 1939, 229). Словник української мови в 11 томах