дервіш

Де́рвіш, -ша; -віші, -шів; де́рвіський, -ка, -ке

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дервіш — де́рвіш іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дервіш — -а, ч. Мусульманський чернець-жебрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дервіш — Чернець (мохамеданський) Словник чужослів Павло Штепа
  4. дервіш — А, ч. Мусульманський чернець-жебрак. І не барись – ти завше вічний дервіш з сомнамбулічним спалахом очей. (ЗД:99). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. дервіш — де́рвіш (перс. – жебрак) мусульманський чернець-жебрак. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. дервіш — Член мусульманського містичного братства; також мандрівний аскет-жебрак. Універсальний словник-енциклопедія
  7. дервіш — ДЕ́РВІШ, а, ч. Мусульманський чернець-жебрак. Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі дома [будинки] з гаремами, кав’ярні, ослики, дервіші, фрукти, зелень і чад смаженого м’яса (Коцюб., III, 1956, 348); — Ці жінки бездітні, — пояснив гід. Словник української мови в 11 томах