дервіш
де́рвіш
А, ч. Мусульманський чернець-жебрак.
І не барись – ти завше вічний дервіш
з сомнамбулічним спалахом очей. (ЗД:99).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дервіш — де́рвіш іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дервіш — -а, ч. Мусульманський чернець-жебрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дервіш — Чернець (мохамеданський) Словник чужослів Павло Штепа
- дервіш — де́рвіш (перс. – жебрак) мусульманський чернець-жебрак. Словник іншомовних слів Мельничука
- дервіш — Член мусульманського містичного братства; також мандрівний аскет-жебрак. Універсальний словник-енциклопедія
- дервіш — Де́рвіш, -ша; -віші, -шів; де́рвіський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дервіш — ДЕ́РВІШ, а, ч. Мусульманський чернець-жебрак. Тут уже справжній схід, європейців не видко, сліпі дома [будинки] з гаремами, кав’ярні, ослики, дервіші, фрукти, зелень і чад смаженого м’яса (Коцюб., III, 1956, 348); — Ці жінки бездітні, — пояснив гід. Словник української мови в 11 томах