1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

деренчливий

Деренчли́вий, -ва, -ве

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деренчливий — деренчли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. деренчливий — -а, -е. Який деренчить, у якому чути деренчання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деренчливий — ДЕРЕНЧЛИ́ВИЙ, а, е. Який деренчить, у якому чути деренчання. Левко шарпнув на себе деренчливі двері вітряка, переступив через поріг (Стельмах, Хліб.., 1959, 158); Грицько Вересай.. грав на кобзі і підспівував деренчливим, наче розбитий баняк, голосом (Бурл., О. Вересай, 1959, 4). Словник української мови в 11 томах
  4. деренчливий — Деренчливий, -а, -е Дребезжащій. Словник української мови Грінченка