деспотичний

Деспоти́чний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деспотичний — деспоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. деспотичний — -а, -е. 1》 Заснований на деспотії. 2》 перен. Який не рахується з волею, бажаннями інших; свавільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деспотичний — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. деспотичний — ВЛАДОЛЮ́БНИЙ (який любить владу, нав'язує свою волю іншим), ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЧНИЙ (який грубо нав'язує свою волю). — Це вдало вирішено: капітаном "Бригантини" якраз таку й треба сувору особу. Словник синонімів української мови
  5. деспотичний — ДЕСПОТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Заснований на деспотії. Формою своєю капіталістичне управління деспотичне (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 333)... Словник української мови в 11 томах
  6. деспотичний — Деспотичний, -а, -е Деспотическій. Натура.... груба, дика й дуже деспотична. Левиц. Пов. 7. Словник української мови Грінченка