дивоглядний
Дивогля́дний, -на, -не
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дивоглядний — дивогля́дний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- дивоглядний — -а, -е, діал. Прикм. до дивогляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дивоглядний — див. вродливий Словник синонімів Вусика
- дивоглядний — ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- дивоглядний — ДИВОГЛЯ́ДНИЙ, а, е, діал. Прикм. до дивогля́д. Сплетене [коріння].. тягнулося дивоглядними перснями в глибінь лісу (Коб., І, 1956, 450); Дивоглядне марево жарко струмує над степом (Донч., Дочка, 1950, 139). Словник української мови в 11 томах
- дивоглядний — Дивоглядний, -а, -е = дивовижний. Величезний, дивоглядний замок ся простер. Млак. 68. Словник української мови Грінченка