1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

доброчинно

Доброчи́нно, присл.

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброчинно — доброчи́нно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. доброчинно — Присл. до доброчинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доброчинно — ДОБРОЧИ́ННО. Присл. до доброчи́нний. Анарх любив Хлоню, й на нього він завжди впливав доброчинно (М. Хвильовий); Випрохала [дочка] натомість у батька дозвіл піти в черниці і разом із служницею своєю вступила в один монастир .. Словник української мови у 20 томах