1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

доброчинниця

Доброчи́нниця, -ці; -ниці, -ниць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброчинниця — -і. Жін. до доброчинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доброчинниця — ДОБРОЧИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до доброчи́нник. Волинська доброчинниця Гальшка Острозька у своєму заповіті також не забула артистів: “Челяді, яка належить до церковних співаків, наділити по 90 злотих” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах