доброчинниця
доброчи́нниця
-і.
Жін. до доброчинець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доброчинниця — ДОБРОЧИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до доброчи́нник. Волинська доброчинниця Гальшка Острозька у своєму заповіті також не забула артистів: “Челяді, яка належить до церковних співаків, наділити по 90 злотих” (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- доброчинниця — Доброчи́нниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)