доброчинник

доброчи́нник

-а, ч.

Те саме, що доброчинець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доброчинник — ДОБРОЧИ́ННИК, а, ч. Те саме, що доброчи́нець. Довгий час Корнилій перебував у темряві недовір'я й поганства, але все ж творив добрі й благочестиві справи. Живучи серед розбещеності світу, був великим доброчинником (з газ. Словник української мови у 20 томах
  2. доброчинник — див. Добрий Словник синонімів Вусика