1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

добрість

До́брість, -рости, -рості, -рістю

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добрість — до́брість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. добрість — Доброта, добросердя, чуйність, привітність, ласка, приязнь, прихильність; У ФР. послуга <н. зроби добрість!>. Словник синонімів Караванського
  3. добрість — -рості, ж. Властивість за знач. добрий 1). || Чуйне, дружнє ставлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добрість — див. доброта Словник синонімів Вусика
  5. добрість — I. ЛА́СКА (співчутливе, привітне, доброзичливе ставлення до кого-небудь), ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, ТЕПЛІ́НЬ розм., ЖА́ЛУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. добрість — ДО́БРІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. до́брий 1. Добрість і тихість вдачі світились в її ясних оченятах (Н.-Лев., І, 1956, 620); І стільки добрості було в бабусиному тоні, що Янек голосно розридався (Тулуб, Людолови, І, 1957, 54); Жовте... Словник української мови в 11 томах
  7. добрість — Добрість, -рости ж. Доброта. На, та знай мою добрість! Ном. № 4531. Добрості і милосердію Його і міри нема. Кв. II. 1. Я по добрості даю тобі. Н. Вол. у. мати добрість. Быть добрымъ. Словник української мови Грінченка